У нас бандуру люблять пасивно – кажуть, що люблять, але ходять на інші концерти

У нас бандуру люблять пасивно – кажуть, що люблять, але ходять на інші концерти

7-10 вересня Львів перетворився на місто не лише кави, а й бандури – у місті Лева відбувався Lviv Bandur Fest.
Чи можна бандуристам грати у трамваях та як довезти на локацію півтораметрову пінопластову бандуру? Про це та інше читайте в інтерв’ю з організаторкою фестивалю Анастасією Войтюк ексклюзивно для проекту Bandura Style.

майстер-клас1

– Якою була головна мета фестивалю та чи вдалося її досягти?

– Цим фестивалем я хотіла сколихнути українську публіку і змістити образ бандури в свідомості людей. Хоча слухачі вже почали підозрювати про те, що бандура це цілком сучасний, а не традиційний інструмент, проте коли спитаєте навіть музикантів, які не бандуристи – вони про бандуру будуть мати досить стереотипне уявлення, я вже не кажу про людей, які далекі від музики. В Україні є повага до образу бандури, але не до самого інструменту. Бо повага – це значить обізнаність, цікавість, активність. А у нас бандуру люблять пасивно – тобто кажуть, що люблять, але ходять на інші концерти 😉

На цьому фестивалі ми хотіли, щоб якраз не словом, а ділом. Любите бандуру? Так приходьте на концерт бандуристів, купуйте квитки, робіть селфі з бандурою. «Бандура – це круто і цікаво» – ось що ми хочемо донести до публіки.

Ще одна наша мета – це діалог різних середовищ бандуристів і формування взаємоповаги між академічним та естрадним світом. Чи це можливо? Мабуть у більшості випадків – ні. Бо академічні бандуристи вважають себе більш професійними, а естрадні – більш «просунутими» в сучасних технологіях. Але в нас на фестивалі це вийшло. Можливо тому, що це перший фестиваль, а можливо тому, що я відкрита до різних середовищ і не вважаю когось кращим а когось гіршим, і такою ж відкритою є Оксана Герасименко, відома композиторка та бандуристка, доцент Львівської національної музичної академії ім. Лисенка.

Мені цікаві всі аспекти бандури – в тому числі її походження і напрям справжньої традиційної української музики, який виконується на старосвітській бандурі. Сподіваюсь, буду мати можливість ще й цю тему підняти на фестивалі. До речі, якраз представники різних бандурних кіл зустрілись на круглому столі, де ми говорили про технічні аспекти, репертуар, фінансування, інтерес дітей до бандури. Це був початок розмови і такі круглі столи потрібно продовжувати.

Круглий стіл2

Ще одна причина, чому я вирішила робити фестиваль – це творення сценічного майданчику для сучасних бандур гуртів. Не секрет, що я сама бандуристка і граю у декількох колективах – зокрема Troye Zillia, Crossed Parallels, Kerygma, Pumpkin Tea Club, з якими виступаємо на різних сценах. Фестивалі і події є різні, але от саме бандурних – дуже мало. Є фести стародавньої музики, є фольк фестивалі, є джаз фестивалі, є рок фести – і всюди там сучасна бандура не є основною. От я і придумала фест, на якому сучасна бандура буде головним персонажем. Це класно почувати себе на 100% в своїй тарілці 😉

– З якими складнощами довелося зустрітися?

– Найперше – це з тим, що були фінансові та часові обмеження. Хотілось зробити набагато більше. Фестиваль підтримало управління культури Львова, і це вже крута ознака того, що місто зацікавлене у Lviv Bandur Fest, але такий фестиваль повинен мати в 20 разів більше фінансування, якщо ми хочемо, щоб сучасна бандура зайняла належне їй місце у музичному світі. Я взагалі здивована, що в кожному місті немає такого фестивалю – бандура, це ж наш інструмент – це має бути найкращий фестиваль, те, чим ми можемо гордитись, такого інструменту немає у жодній країні. І якраз зараз настав час змін – бандура активно входить в сучасну музику.

Ще одна трудність, а радше традиція, яка склалась у звукорежисурі естрадних концертів, так це те, що коли бандура грає у складі з ритм секцією (барабани, бас), звукорежисери віддають перевагу традиційній формі визвучення – коли саме ритм секція та вокал є основними. На нашому фестивалі ми вже зробили цікаві висновки цього року і хотіли б працювати зі звуком таким чином, щоб підкреслювати саме бандуру. Якщо на нашому фестивалі звукорежисери навчаться визвучувати бандуру вірно – це вже великий бонус для бандуристів, що гратимуть у Львові.

Мабуть було ще багато дрібних клопотів, але це не проблеми, а процес організації. До прикладу – як довезти на різні локації 1,5 метрову велику пінопластову бандуру, і що робити з нею після фестивалю?

Анастасія Войтюк - фото Юра ВовкСиню бандуру спеціально для Lviv Bandur Fest виготовила Марта Рус із майстерні #svituma

– Що б порадила організаторам такої події на майбутнє?

– Дружити з іншими бандуристами, навіть, якщо ви не готові грати таку ж музику як вони. Бандуристів, на справді, мало, і від того, що вони будуть мати свою тусовку нічого поганого не станеться. Ідеї вони такі – виникають у різних місцях одночасно, то ж боятись, що хтось підхопить саме вашу не варто. Це класний взаємообмін.
Голосно говорити, що наша бандура крута, бо вона така і є. Не прибіднятись і сміливо йти вперед. Ми цього варті.
А що би я порадила собі? Більше відпочивати і більше насолоджуватись грою на бандурі, а до менеджменту залучити ще менеджерів.

– Які відгуки від учасників, відвідувачів?

 – Відгуки класні! Люди всі приємно здивовані, просто не очікували, що таке станеться – як слухачі так і музиканти. Волонтери, фотографи, партнери писали самі до нас і пропонували співпрацю – це показує, що такий фестиваль потрібен Львову.

Я роблю скріншоти з відгуками – це найкраще ілюструє. Деякі з них дуже цікаві – почитайте історію від Bozena Gorodnytska про фанатів з Рівне та галицьку інтелігенцію.

Bozena Gorodnitska vidguk FUN

Ми ще запускали флешмоб в інтернеті – #banduraselfi – то є навіть такі цікаві варіанти:

vidguk5 vidguk4 vidguk2 idguk3

 

 

 

 

 

 

– Розкажи про найяскравіші епізоди фестивалю.

– У переддень фестивалю через ремонтні роботи змінився графік і маршрут руху трамваю, у якому виступали наші бандуристи – то ж ми оперативно все переплановували. До речі, саме ця подія привернула найбільший інтерес публіки – я сама була сильно здивована. Майже усі телеканали поїхали знімати концерти у трамваї. Всіх – і журналістів і бандуристів цікавило – як же це буде відбуватись?

Все вийшло як ми й очікували – музиканти були раді від уваги і від нетиповних умов виступу, які додають адреналіну – погодьтесь, на поворотах треба міцно триматись за струни, а журналісти мали прекрасний небуденний матеріал для висвітлення фестивалю))

трамвай An Voices

Для мене особисто найяскравішим епізодом було те, коли ми добирались з інструментами та технікою на pre party перед фестивалем. Злива була шалена – пройшовши 2-3 метри під дощем можна було повністю змокнути. На щастя ми швидко бігали від машини до дверей, то ж інструменти залишились сухі. Але от дощ заставив розслабитись і прийняти гарну енергію. Сет з діджеями був чудовий! Тому інколи треба, щоб був дощ.

IMG_1171

– Фестиваль у цифрах: скільки було подій, учасників, скільки бандур звучало на фестивалі?

– 15 бандур гуртів, 50 бандуристів – а це близько 3000 струн. 12 подій та локацій. Концерти, майстер-класи, вечірки, круглий стіл, промо акції.

Були і дорослі і молодь і діти і старші люди – це чудово, що ми знайшли підхід до всіх!

Хедлайнери фестивалю: Troye Zillia, KRUT, DGP-pro, Koloyolo, Три кроки в ніч та Crossed Parallels. Це гурти, які працюють саме з сучасною бандурою. Цього року ми шукали таких – які будуть презентувати різні стилі музики – етно, соул, електроніку, інді, український джаз. Фактично, ми створили бандурний ф`южн цього року.

majster klas 3

До речі, поглянути, якою була програма фестивалю можна на його офіційному сайті – www.lvivbandurfest.in.ua.

– Чи буде Lviv Bandur Fest 2018?

– Питання для мене провокативне J Коли планувала перший фестиваль, я навіть не загадувала на майбутнє, що буде далі – мені було важливо спробувати провести Lviv Bandur Fest і побачити реакцію публіки, учасників, а також проаналізувати свої мотиви – чи буде це далі цікавим і розвиваючим для мене.

Після всього що сталось минулого тижня, я чітко знаю – люди хочуть другий бандурфест у Львові. Вони засмакували і до наступного року апетит зросте. Тому ми вже маємо попередні заявки від різних учасників, в тому числі від відомих бандуристів з-за кордону.

Розмову вела: Оксана Боровець 

 

ПОЧИТАТИ ЩЕ:

Depeche Mode заспівали українською

Depeche Mode заспівали українською

Проект Bandura Style презентує українську версію Enjoy the silence до концерту британського гурту Depeche Mode в Україні.

– Дізнавшись про візит Дейва Гаана до Києва, ми подумали, а чому б не виконати одну з їхніх пісень під бандуру. Завжди прагнемо показати, як звучать улюблені хіти на українському інструменті. Так ми доводимо, що на бандурі можна зіграти будь-яку пісню – від електроніки до року, – говорить Ярослав Джусь – ініціатор Bandura Style.

Хіт Depeche Mode виконали учасники гурту “Шпилясті кобзарі”, а його переклад українською мовою здійснила поетка Оксана Боровець.

Насолоджуйся тишею (Enjoy the silence)

Як жорстоко
Болю кроки
Розриваються
Кольорові сни.
Сунуть грізно
І наскрізно.
Моя крихітко,
Не минуть вони.

Приспів:
Все, чого я хочу.
До чого прагну.
В руках тримав я.
Речі хибні та непотрібні,
Знай, це зайве для нас.

Присягайся.
Відрікайся.
Серцю говори
Ці пусті слова.
Насолоди
Чиста врода
Більше нежива
І вона німа.

Приспів

__________________

Проект Bandura Style створений для поширення й розвитку сучасної бандури. Музиканти виконують світові хіти, створюють інтерпретації традиційних пісень. Завдяки цьому унікальний і водночас універсальний музичний інструмент постає у новому, незвичному світлі. Так, українська версія Jingle Bells на бандурі зібрала у мережі більше мільйона переглядів.

ПОЧИТАТИ ЩЕ:

Ванкувер-Львів-Лондон: пісня гурту Ptakha, що народилась в трьох містах

Ванкувер-Львів-Лондон: пісня гурту Ptakha, що народилась в трьох містах

Сьогодні відбувся онлайн-реліз четвертої пісні дівочого електрофольк проекту Ptakha. Пісня “Човни” була написана на вірш Катерини Бабкіної та створена у співпраці з віолончелістом BEDZVIN, що зараз живе в Канаді. Дві бандури, три заворожуючі вокали та електронна складова разом з насиченою партією віолончелі створили унікальний образ пісні.

Ця робота – перша пісня гурту, за основу якої дівчата взяли вірш української авторки замість народної пісні.

Ptakha: “Донедавна ми робили аранжування лише народних пісень. Проте, відчули, що хочемо більшої свободи, тому вирішили поексперементувати з віршем. Ми взагалі любимо експерименти!  Цього разу запросили до співпраці віолончель”.

Yulia

З віолончелістом BEDZVIN одна з учасниць Ptakha познайомилась в Лондоні.

Ptakha: “Ми довго обговорювали музичні смаки, попередні проекти та інший досвід в сфері музики, що логічно завершилося спільною піснею Ptakha за участі Bedzvin”.

Bedzvin: “Челя”, як і  бандура,  – багаті інструменти.  Цікаво просто імпровізувати й насолоджуватись музикою, бо  вони доволі компліментарні”.

Ira L

Пісня “Човни” створювалась одразу в трьох містах: Львів,Лондон,Ванкувер. Дівчата працюють на відстані і збираються разом лише декілька разів на рік.

Ptakha: “Це, звичайно, робить процес створення пісень дещо тривалішим, але з іншого боку, –  це дуже цікавий та корисний досвід”.

Bedzvin: “Відстань зараз має  зовсім символічну величину, бо її можна  легко подолати, а ось знайти людей, з якими можна було б творити на відстані, –  не так вже й легко. Ptakha має доволі цікаві ідеї, сподіваюсь, що й в подальшому будемо робити щось разом”.

 

Дівчата зводять та продюсують свої власні пісні, що є рідкістю для української музичної індустрії.

Bedzvin: “В Україні я не зустрічав багатьох жінок в звуковій інженерії, але, як на мене, –  це доволі стереотипне явище.  У  світі багато професійних жінок-звукорежисерів. Думаю, тенденція буде змінюватись, просто потрібен добрий приклад”.

Ira S

Ptakha, так  як і Bedzvin вважають, що необхідно популяризувати українську культуру за кордоном.

Ptakha: “Минулого року у нас було інтерв’ю на лондонському радіо щодо майбутнього української музики на світовому ринку. Концерти за кордоном поки що в планах на наступний рік. Але варто згадати, що аніматорка з Лондона вже створила кліп на нашу першу пісню і його побачило багато британців, які  ділились з нами теплими коментарями щодо екзотичного звучання бандури”.

Bedzvin: “Останній концерт я зіграв в York Theater, Vancouver, перед виступом гурту “ДахаБраха”. Він був  переповнений вщент й квитків дуже бракувало. Це вже про щось говорить. Українська музика зараз на етапі  ренесансу. Коли я вперше приїхав до Канади в 2009, то один товариш сказав дуже гарну річ: будуть знати, – будуть любити. А любити є за що! Треба показувати українську музику,  й бажано, –  якнайбільше!”

Marichka

ПОЧИТАТИ ЩЕ:

Український Jingle Bells поширюється світом

Український Jingle Bells поширюється світом

Музиканти проекту Bandura Style звернулися до своїх слухачів з веселим поздоровленням. У притаманному їм позитивному стилі бандуристи побажали всім щастя і здоров’я, а також пообіцяли наповнити 2017 рік музикою, піснями. І, звичайно ж, бандурою.

Слід зазначити, що в минулому році таким новорічним подарунком стало виконання відомого всім новорічного хіта Jingle Bells на бандурі. Слова української версії новорічної пісні належать поетесі Оксані Боровець, яка також займається проектом розвитку бренду бандури в Україні Bandura Style.
Головними героями кліпу стали шість безпритульних цуценят, яким, за допомогою цього відео, шукали нових господарів. Яскраве відео в підтримку безпритульних тварин отримало велику кількість прихильників, а шестеро цуценят – тепло родинного затишку.

Напередодні нинішніх різдвяних свят музиканти додали акустичної версії драйву. Спільно з барабанщиком Валентином Богдановим і басистом Олександром Атамасем вони записали новий – запальний і колоритний – Jingle Bells.

За рік українська версія поширилася не лише сторінками фейсбуку, але й знашла відгомін у різних куточках світу.
Так, наприклад, його співала українська громада в далекій Йорданії на відкритті Українського культурного центру «Водограй» в Аммані, який знаходиться поруч з вулицею Тараса Шевченка, де розташована українська дипустанова та Парком українсько-йорданської дружби.

Ще одним новорічним вітанням стало відео від Прилуцького гуманітарно-педагогічного коледжу ім. І.Я.Франка, у якому взяли участь співробітники закладу.

А ось таке чарівне виконання a capella надіслала до спільноти Bandura Style у мережі facebook семирічна бандуристка Лiна  із Запорiжжя:

Ну і на завершення – Jingle Bells від шестикласників Святошинської гімназії. Школярі заспівали пісню, виконуючи різдвяне завдання у рамках міжнароднього проекту “Magic Mascots” (“Магічні талісмани”). Кожна країна-партнер мала виконати відому новорічну пісню “Jingle Bells” рідною мовою, зазняти це на відео і поділитися святковим співом із усеньким світом.

Якщо ви також співаєте Jingle Bells українською – надсилайте нам на адресу bandura.style@gmail.com.

____________________________

Проект Bandura Style створений українським музикантом і композитором Джусь Ярославом для розвитку народного інструменту – бандури. Музиканти проекту виконують світові і ретро-хіти, створюють інтерпретації народних пісень. Завдяки цьому унікальний і одночасно універсальний музичний інструмент з’являється в новому, незвичному світлі.

ПОЧИТАТИ ЩЕ:

Avicii “Levels” на бандурі

Levels – найуспішніша робота відомого шведського ді-джея та музичного продюсера Avicii.
З’явившись на світ у 2011 році, цей трек до сьогодні звучить на українських радіостанціях, вечірках та нічних клубах.


Аранжування цього твору для бандури увійшло до збірки Джусь Ярослава “12 інструментальних творів” і сьогодні у перший день осені ми публікуємо ноти до Levels.


До речі, ноти до інших композицій можна знайти у розділі “Ноти“.
Зичимо всім гарного початку осені!

ПОЧИТАТИ ЩЕ:

У Львові презентували відео присвяту Скрябіну – кліп на пісню «Сам собі країна»

У Львові презентували відео присвяту Скрябіну – кліп на пісню «Сам собі країна»

17 серпня, в день народження Андрія Кузьменка, який трагічно загинув минулого року, львівський фольк гурт Troye Zillia презентує відео-присвяту – кліп на пісню «Сам собі країна». Пісня була випущена у 2002 році, коли гурт «Скрябін» презентував альбом «Озимі люди», вона була актуальною тоді і такою ж залишається зараз.

Проект Bandura Style презентує ексклюзивне інтерв’ю з учасниками гурту:

Як виникла ідея кліпу?

Ідея зароджувалась останні півроку і почалась від моменту, коли ми побачили, що у Львові все частіше на стінах будинків з`являються вірші та мурали (настінні малюнки). Колись ми бачили такі ідеї в Польщі, а тепер це тут, поруч, у Львові. Виявилось, що є ціла об`єднана група людей під назвою Project #1, які займаються організацією розписування віршів на стінах. Коли ми побачили, що на одному з будинків є слова Скрябіна – тоді ми зрозуміли, яким має бути цей кліп. Тому персонажами у кліпі стали не лише музиканти і перехожі на вулицях Львова, але й стіни будинків, на яких живуть вірші та мурали.

Troye Zillia_Stanislav Kyryllov_Kachmar

Що для вас особисто означає пісня «Сам собі країна»?

Ми багато дискутували між собою і з друзями над змістом цієї пісні. У теперішній час ключ до неї можна шукати у самій назві – коли кожен з нас буде будувати країну починаючи з себе, буде розуміти, що його життя залежить від нього самого – тоді наша спільна країна буде рухатись вперед. Кожен має розібратись насамперед у собі.

Чому вирішили співати пісні Скрябіна, адже ви фольк гурт?

Після смерті Андрія ми вирішили виконувати на концертах поруч з народними творами кілька його пісень, і люди завжди підспівують – для нас це момент єднання і розуміння з публікою завдяки творчості Кузьми. Раніше таку роль мали твори, скажімо, Івасюка – у них люди відчували щирість і красу, яка є між нами і довкола нас, але зараз такий час, що потрібна конкретика – якщо з України справді постійно втікають люди, то про це треба прямо говорити.

TroyeZillia_bandura_Kachmar

Розкажіть про зйомки кліпу, як вони відбувались?

Весь процес тривав близько двох діб, а якщо рахувати усі приготування, планування локацій – то це повний тиждень. Найскладніше у зйомках було скласти правильну логістику, адже нам було потрібно відзняти понад 15 місць у різних куточках міста. Люди на вулицях дуже цікавились зйомками, адже музику було чути достатньо далеко. Особливо комунікабельними були мешканці віддалених від центру районів – адже там відбувається набагато менше подій.

Як слухач сприймає сучасну бандуру?

Ми граємо сучасну музику з бандурою вже більше 5 років і видно, що люди почали «заціняти», що бандура це крутий інструмент, а що важливіше, – що це наш український інструмент. Зараз багато бандуристів шукають нові музичні і стилістичні форми – і це дуже класно. У нас в гурті є електробандура і ми експериментуємо із можливостями опрацювання звуку як під час записів так і на концертах. У бандури велике майбутнє.

Які ваші подальші плани?

Після релізу другого кліпу ми буквально через декілька тижнів випустимо ще одну відео роботу – кліп на всім відому пісню, над яким ми працювали протягом літа. Восени ми будемо презентувати сингли, які увійдуть у наш новий EP альбом у стилі worldmusic. Крім цього ми постійно виступаємо, проводимо музичні тренінги та експериментуємо.

Нагадаємо, що раніше гурт Troye Zillia вже презентував два фольккавери на пісні гурту «Скрябін»: “Дельфіни” та “Танець Пінгвіна“.

Troye Zillia_znimalna grupa_Kachmar

Фото: Мар`ян-Святослав Качмар

ПОЧИТАТИ ЩЕ: