Ванкувер-Львів-Лондон: пісня гурту Ptakha, що народилась в трьох містах

Ванкувер-Львів-Лондон: пісня гурту Ptakha, що народилась в трьох містах

Сьогодні відбувся онлайн-реліз четвертої пісні дівочого електрофольк проекту Ptakha. Пісня “Човни” була написана на вірш Катерини Бабкіної та створена у співпраці з віолончелістом BEDZVIN, що зараз живе в Канаді. Дві бандури, три заворожуючі вокали та електронна складова разом з насиченою партією віолончелі створили унікальний образ пісні.

Ця робота – перша пісня гурту, за основу якої дівчата взяли вірш української авторки замість народної пісні.

Ptakha: “Донедавна ми робили аранжування лише народних пісень. Проте, відчули, що хочемо більшої свободи, тому вирішили поексперементувати з віршем. Ми взагалі любимо експерименти!  Цього разу запросили до співпраці віолончель”.

Yulia

З віолончелістом BEDZVIN одна з учасниць Ptakha познайомилась в Лондоні.

Ptakha: “Ми довго обговорювали музичні смаки, попередні проекти та інший досвід в сфері музики, що логічно завершилося спільною піснею Ptakha за участі Bedzvin”.

Bedzvin: “Челя”, як і  бандура,  – багаті інструменти.  Цікаво просто імпровізувати й насолоджуватись музикою, бо  вони доволі компліментарні”.

Ira L

Пісня “Човни” створювалась одразу в трьох містах: Львів,Лондон,Ванкувер. Дівчата працюють на відстані і збираються разом лише декілька разів на рік.

Ptakha: “Це, звичайно, робить процес створення пісень дещо тривалішим, але з іншого боку, –  це дуже цікавий та корисний досвід”.

Bedzvin: “Відстань зараз має  зовсім символічну величину, бо її можна  легко подолати, а ось знайти людей, з якими можна було б творити на відстані, –  не так вже й легко. Ptakha має доволі цікаві ідеї, сподіваюсь, що й в подальшому будемо робити щось разом”.

 

Дівчата зводять та продюсують свої власні пісні, що є рідкістю для української музичної індустрії.

Bedzvin: “В Україні я не зустрічав багатьох жінок в звуковій інженерії, але, як на мене, –  це доволі стереотипне явище.  У  світі багато професійних жінок-звукорежисерів. Думаю, тенденція буде змінюватись, просто потрібен добрий приклад”.

Ira S

Ptakha, так  як і Bedzvin вважають, що необхідно популяризувати українську культуру за кордоном.

Ptakha: “Минулого року у нас було інтерв’ю на лондонському радіо щодо майбутнього української музики на світовому ринку. Концерти за кордоном поки що в планах на наступний рік. Але варто згадати, що аніматорка з Лондона вже створила кліп на нашу першу пісню і його побачило багато британців, які  ділились з нами теплими коментарями щодо екзотичного звучання бандури”.

Bedzvin: “Останній концерт я зіграв в York Theater, Vancouver, перед виступом гурту “ДахаБраха”. Він був  переповнений вщент й квитків дуже бракувало. Це вже про щось говорить. Українська музика зараз на етапі  ренесансу. Коли я вперше приїхав до Канади в 2009, то один товариш сказав дуже гарну річ: будуть знати, – будуть любити. А любити є за що! Треба показувати українську музику,  й бажано, –  якнайбільше!”

Marichka

ПОЧИТАТИ ЩЕ:

Український Jingle Bells поширюється світом

Український Jingle Bells поширюється світом

Музиканти проекту Bandura Style звернулися до своїх слухачів з веселим поздоровленням. У притаманному їм позитивному стилі бандуристи побажали всім щастя і здоров’я, а також пообіцяли наповнити 2017 рік музикою, піснями. І, звичайно ж, бандурою.

Слід зазначити, що в минулому році таким новорічним подарунком стало виконання відомого всім новорічного хіта Jingle Bells на бандурі. Слова української версії новорічної пісні належать поетесі Оксані Боровець, яка також займається проектом розвитку бренду бандури в Україні Bandura Style.
Головними героями кліпу стали шість безпритульних цуценят, яким, за допомогою цього відео, шукали нових господарів. Яскраве відео в підтримку безпритульних тварин отримало велику кількість прихильників, а шестеро цуценят – тепло родинного затишку.

Напередодні нинішніх різдвяних свят музиканти додали акустичної версії драйву. Спільно з барабанщиком Валентином Богдановим і басистом Олександром Атамасем вони записали новий – запальний і колоритний – Jingle Bells.

За рік українська версія поширилася не лише сторінками фейсбуку, але й знашла відгомін у різних куточках світу.
Так, наприклад, його співала українська громада в далекій Йорданії на відкритті Українського культурного центру «Водограй» в Аммані, який знаходиться поруч з вулицею Тараса Шевченка, де розташована українська дипустанова та Парком українсько-йорданської дружби.

Ще одним новорічним вітанням стало відео від Прилуцького гуманітарно-педагогічного коледжу ім. І.Я.Франка, у якому взяли участь співробітники закладу.

А ось таке чарівне виконання a capella надіслала до спільноти Bandura Style у мережі facebook семирічна бандуристка Лiна  із Запорiжжя:

Ну і на завершення – Jingle Bells від шестикласників Святошинської гімназії. Школярі заспівали пісню, виконуючи різдвяне завдання у рамках міжнароднього проекту “Magic Mascots” (“Магічні талісмани”). Кожна країна-партнер мала виконати відому новорічну пісню “Jingle Bells” рідною мовою, зазняти це на відео і поділитися святковим співом із усеньким світом.

Якщо ви також співаєте Jingle Bells українською – надсилайте нам на адресу bandura.style@gmail.com.

____________________________

Проект Bandura Style створений українським музикантом і композитором Джусь Ярославом для розвитку народного інструменту – бандури. Музиканти проекту виконують світові і ретро-хіти, створюють інтерпретації народних пісень. Завдяки цьому унікальний і одночасно універсальний музичний інструмент з’являється в новому, незвичному світлі.

ПОЧИТАТИ ЩЕ:

Avicii “Levels” на бандурі

Levels – найуспішніша робота відомого шведського ді-джея та музичного продюсера Avicii.
З’явившись на світ у 2011 році, цей трек до сьогодні звучить на українських радіостанціях, вечірках та нічних клубах.


Аранжування цього твору для бандури увійшло до збірки Джусь Ярослава “12 інструментальних творів” і сьогодні у перший день осені ми публікуємо ноти до Levels.


До речі, ноти до інших композицій можна знайти у розділі “Ноти“.
Зичимо всім гарного початку осені!

ПОЧИТАТИ ЩЕ:

У Львові презентували відео присвяту Скрябіну – кліп на пісню «Сам собі країна»

У Львові презентували відео присвяту Скрябіну – кліп на пісню «Сам собі країна»

17 серпня, в день народження Андрія Кузьменка, який трагічно загинув минулого року, львівський фольк гурт Troye Zillia презентує відео-присвяту – кліп на пісню «Сам собі країна». Пісня була випущена у 2002 році, коли гурт «Скрябін» презентував альбом «Озимі люди», вона була актуальною тоді і такою ж залишається зараз.

Проект Bandura Style презентує ексклюзивне інтерв’ю з учасниками гурту:

Як виникла ідея кліпу?

Ідея зароджувалась останні півроку і почалась від моменту, коли ми побачили, що у Львові все частіше на стінах будинків з`являються вірші та мурали (настінні малюнки). Колись ми бачили такі ідеї в Польщі, а тепер це тут, поруч, у Львові. Виявилось, що є ціла об`єднана група людей під назвою Project #1, які займаються організацією розписування віршів на стінах. Коли ми побачили, що на одному з будинків є слова Скрябіна – тоді ми зрозуміли, яким має бути цей кліп. Тому персонажами у кліпі стали не лише музиканти і перехожі на вулицях Львова, але й стіни будинків, на яких живуть вірші та мурали.

Troye Zillia_Stanislav Kyryllov_Kachmar

Що для вас особисто означає пісня «Сам собі країна»?

Ми багато дискутували між собою і з друзями над змістом цієї пісні. У теперішній час ключ до неї можна шукати у самій назві – коли кожен з нас буде будувати країну починаючи з себе, буде розуміти, що його життя залежить від нього самого – тоді наша спільна країна буде рухатись вперед. Кожен має розібратись насамперед у собі.

Чому вирішили співати пісні Скрябіна, адже ви фольк гурт?

Після смерті Андрія ми вирішили виконувати на концертах поруч з народними творами кілька його пісень, і люди завжди підспівують – для нас це момент єднання і розуміння з публікою завдяки творчості Кузьми. Раніше таку роль мали твори, скажімо, Івасюка – у них люди відчували щирість і красу, яка є між нами і довкола нас, але зараз такий час, що потрібна конкретика – якщо з України справді постійно втікають люди, то про це треба прямо говорити.

TroyeZillia_bandura_Kachmar

Розкажіть про зйомки кліпу, як вони відбувались?

Весь процес тривав близько двох діб, а якщо рахувати усі приготування, планування локацій – то це повний тиждень. Найскладніше у зйомках було скласти правильну логістику, адже нам було потрібно відзняти понад 15 місць у різних куточках міста. Люди на вулицях дуже цікавились зйомками, адже музику було чути достатньо далеко. Особливо комунікабельними були мешканці віддалених від центру районів – адже там відбувається набагато менше подій.

Як слухач сприймає сучасну бандуру?

Ми граємо сучасну музику з бандурою вже більше 5 років і видно, що люди почали «заціняти», що бандура це крутий інструмент, а що важливіше, – що це наш український інструмент. Зараз багато бандуристів шукають нові музичні і стилістичні форми – і це дуже класно. У нас в гурті є електробандура і ми експериментуємо із можливостями опрацювання звуку як під час записів так і на концертах. У бандури велике майбутнє.

Які ваші подальші плани?

Після релізу другого кліпу ми буквально через декілька тижнів випустимо ще одну відео роботу – кліп на всім відому пісню, над яким ми працювали протягом літа. Восени ми будемо презентувати сингли, які увійдуть у наш новий EP альбом у стилі worldmusic. Крім цього ми постійно виступаємо, проводимо музичні тренінги та експериментуємо.

Нагадаємо, що раніше гурт Troye Zillia вже презентував два фольккавери на пісні гурту «Скрябін»: “Дельфіни” та “Танець Пінгвіна“.

Troye Zillia_znimalna grupa_Kachmar

Фото: Мар`ян-Святослав Качмар

ПОЧИТАТИ ЩЕ:

На бандурі зіграли українську версію Гімну Світового Дня Молоді 2016

На бандурі зіграли українську версію Гімну Світового Дня Молоді 2016

У мережі з’явилася україномовна версія Гімну Світового Дня Молоді 2016, який відбудеться у липні цього року, в Кракові. Папа Франциск приїде до Польщі спеціально щоб зустрітись з молоддю з усього світу. До цієї події був спеціально написаний гімн, який вже перекладений і заспіваний більш ніж 20 мовами  світу.

Українська версія пісні з`явилась рік тому, а у червні-липні у Львові проходили незвичайні зйомки, в яких взяло участь понад 100 людей. У кліпі всі актори – діти, молодь, студенти, старші люди, пластуни, семінаристи, випадкові перехожі, і музиканти танцюють банс (спеціальний танець, що танцюється великими групами) на вулицях міста Львова.

Як розповідає Олексій Каплунський, музикант з гурту КАНА: «Ми очікуємо, що у Кракові наше українське відео побачать понад 2 мільйони людей, адже там буде дуже багато молоді з 187 країн світу».

klip03

Над записом пісні працювало багато музикантів зі Львова, Івано-Франківська та Києва. У пісні можна почути  різні народні інструменти – ліра, бандура, дримба, трембіта, скрипка та окарина в оточенні гітар, барабанів та басу – що створює танцювальний і яскравий колорит україномовної версії гімну. Гурт Кана, що активно працює в Україні вже понад 10 років, координував процес запису та зйомок відео. Перекладом тексту пісні з польської мови займалась Христина Підлісецька, солістка гурту.

collage-41

Постановником і тренером спеціально розробленого бансу є Роман Демуш – семінарист, який вже багато років працює з молоддю та координує і веде молодіжні концерти.

ПОЧИТАТИ ЩЕ:

Гурт Ptakha: «Анімація лише підкреслює, як чудово фольк поєднується з сучасними технологіями»

Гурт Ptakha: «Анімація лише підкреслює, як чудово фольк поєднується з сучасними технологіями»

Наприкінці січня у мережі з’явився дебютний трек електрофольк гурту Ptakha «Рута-м’ята». А вже у червні відбулася презентація анімаційного відео на цю композицію. Екранізувала трек, в основу якого лягла народна пісня Полтавщини, британська аніматорка Simran Phull.

Учасниці гурту, що успішно поєднує електронну музику з українським фольклором та зокрема, зі звучанням бандури, охоче поділилися з проектом Bandura Style особливостями міжнародної співпраці: (більше…)

ПОЧИТАТИ ЩЕ: